4 кл. Співучі країни Закавказзя

   

      Сьогодні, я запрошую тебе у цікаву мандрівку до країн Закавказзя, в якій ми познайомимося з музичною культурою закавказьких народів.

Щоб зрозуміти музику народів Закавказзя, необхідно, перш за все, ознайомитися з їхньою природою.

    Ланцюжки гір Великого Кавказу зі сніжними вершинами, глибокі ущелини, на дні яких стрімко біжать гірські річки, ліси на схилах гір, зелені долини з садами та виноградниками, морський прибій, який то набігає на берег з тихим шелестом, то розбивається об прибережні скелі з ревінням та гуркотінням, – така природа Закавказзя.

      Своєрідні, надзвичайно цікаві народи цього регіону – грузини, вірмени та азербайджанці.

  Музична культура цих країн дуже давня. Кожен народ має свої національні фольклорні здобутки.  В музичному мистецтві різних народів можна знайти спільні й відмінні ознаки.
     Яскравим є і національний колорит музики кавказьких народів, адже на характері музики відбивається вдача народу, особливості народного говору.           Музика кавказьких народів, здебільшого стрімка й запальна, буває дуже співучою і ліричною, відрізняється своєю емоційною насиченістю, енергією, ритмічними та мелодійними особливостями, а також вокальним багатоголоссям, їй властиві «гострий» ритм, яскраві акценти,  велика роль ударних інструментів.

Розпочнемо нашу подорож з Грузії.

     Пісенна творчість грузинів переважно лірична, адже в ній оспівується саме життя. Грузинські мелодії надзвичайно гарні, а ритми пісень завжди запрошують до танців!

      Танцювальні ансамблі тут, як правило, дуже численні. Кожен регіон країни має свій особливий танець.

      Найбільшої популярності набула лезгинка — один із традиційних кавказьких танців. Танцюристи, наче змагаючись, демонструють віртуозність, спритність і невтомність. Виконують його як сольний чоловічий танець, а також у парі з жінкою. 

            Слухання. Грузинський народний танець «Лезгинка».

Інша гірська країна, що на сході, — Вірменія — славиться відомими композиторами, зокрема, неперевершеним Арамом Хачатуряном.
         

       Його музика привертає увагу тим, що в ній зображається темперамент, життєрадісність вірменського народу. У більшості творів Хачатуряна можна почути народні мелодії.

        Перші музичні враження маленького Арама — це народні пісні у виконанні матері. Хлопчикові дуже подобалося слухати і народних співаків — ашугів, які виконували грузинські, вірменські та азербайджанські пісні

     Ашуги( як і скоморохи в Росії) були співаками і поетами, виконуючи героїчні пісні у супроводі тару.

     Тар — струнний щипковий інструмент. Слово «тар» із перської мови — однієї з найдавніших у світі, означає «струна», «нитка».

       У своїй творчості А. Хачатурян успішно поєднує найкращі здобутки народної творчості Вірменії, Грузії, України тощо.

Слухання  Арам Хачатурян, гопак із балету «Гаяне».

У виконанні оркестру ми почули своєрідне звучання знайомого нам українського танцю. Це схоже на український гопак із вірменським колоритом.

• Яких нових якостей набули інтонації українського танцю у творі вірменського композитора?
• Які саме музичні інструменти виконували «Гопак»: скрипка, флейта, труба, гобой?

              Обери слова, які характеризують цей твір.

Сусідом Грузії є Азербайджан.

Азербайджанські пісні всі одноголосні. Дуже часто вони виконуються у супроводі тару та бубна.

Азербайджанські діти із великим задоволенням співають пісню «Курчатка».

    Мелодія азербайджанської пісні «Курчатка» рухається плавно, водночас примхливо і вигадливо, наче змійка. Це надає твору особливого національного колориту.

    Як і в українських піснях, у ній є розспіви . Однак в українській музиці вони поглиблюють почуття пісенності, а в азербайджанській – підкреслюють танцювальну основу, прикрашають мелодію своєрідним орнаментом.

Знайомство з піснею Гамбара та Тофіка Муталібова „Курчатка”

    Джуджалярім »(азерб. Cücələrim) - дитяча пісня азербайджанською мовою .Назва перекладається як« Курчата », дослівно« Мої курчата ».

      Сьогодні ми познайомилися з особливостями музики народів Закавказзя, а також на прикладі гопака з балету «Гаяне» Арама Хачатуряна зрозуміли, що якою б незвичною не була музика, якому б народові вона не належала, ми завжди зможемо відчути її танцювальний характер. 

А тепер поспіваємо ....

Мирного неба над головою🙏